манитися

Значення в інших словниках

1. манитися — мани́тися дієслово недоконаного виду безос., діал. Орфографічний словник української мови
2. манитися — -иться, недок., безос., діал. Хотітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. манитися — МАНИ́ТИСЯ, и́ться, недок., безос., діал. Хотітися. Не той чоловік вбогий, що багатства стратив, а той, що не дбає ні об чім, що йому нічого не маниться... (Марко Вовчок); І досі нам сниться, І досі маниться Блакитного того Дону Шоломом напиться (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
4. манитися — ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови