марнослів’я

МАРНОСЛІ́В’Я, я, с. Базікання, балаканина, теревені.

Для тебе пісню ту переповів я.. Не для розваги, не для марнослів’я — Ні! (Рильський, Марина, 1944, 4);

Либонь, запізно зрозумів я, Що слово треба берегти. В дорозі пишне марнослів’я Нас віддаляє від мети (Дмит., Київські кручі, 1962, 179).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. марнослів’я — (беззмістовні слова, розмови) марне слово (марні слова); порожня балаканина; пусті слова (розмови); плетиво слів (словесне плетиво), ірон. Коли я називаю його своїм братом, то се не жарт і не марне слово (Леся Українка, 5, 1956... Словник фразеологічних синонімів