1. Словник української мови в 11 томах

мастодонт

МАСТОДО́НТ, а, ч. Величезний викопний ссавець третинного періоду, схожий на слона.

— То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (Н.-Лев., IV, 1956, 260);

На березі Хаджибейського лиману.. знайдено цілий череп мастодонта з триметровими бивнями (Рад. Укр., 16.XII 1962, 4);

*У порівн. Рояль в кутку, як чорний мастодонт, Щербаті жовті ікла вишкіряє (Перв., II, 1958, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастодонт — мастодо́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. мастодонт — -а, ч. 1》 Величезний викопний ссавець третинного періоду, схожий на слона. 2》 перен. Про видатну особу із застарілими поглядами, звичками, відому людину минулого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мастодонт — МАСТОДО́НТ див. мастодо́нти. Словник української мови у 20 томах
  4. мастодонт — (-а) ч.мол. Лисий чоловік масивної статури. Словник жарґонної лексики української мови
  5. мастодонт — Мастодо́нт, -та; -до́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)