масть

МАСТЬ¹, і, ж.

1. Забарвлення волосяного покриву в тварин.

Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183);

Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр., X, 1954, 343);

От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 75);

// розм. Колір, забарвлення чого-небудь.

Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дн. Чайка, Тв., 1960, 70);

Він раптом тверезіє і відразу міняється очей померкла масть (Голов., Близьке.., 1948, 120).

До ма́сті; Під масть кому — хтось, щось підходить кому-небудь.

[Демко:] Це ти чи не про Марину знов? ..Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (Кроп., II, 1958, 223);

Одно́ї ма́сті — хтось (щось) однаковий (однакове), близький (близьке) з певного погляду.

[Андрій:] Незвертай уваги на бабські примхи. Всі вони одної масті… (Мороз, П’єси, 1959, 38);

Усі́х (уся́ких, рі́зних) масте́й; Уся́кої (рі́зної) ма́сті — різних напрямків, переконань і т. ін.

Виступаючи проти опортуністів усіх мастей, проти меншовиків і есерів, .. Ленін рішуче стає на захист України (Цюпа, Україна.., 1960, 36);

— Ну, а далі, мовляв, картина ясна, — видно й так уже, що за хлюст: полигач панський. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (Головко, II, 1957, 201);

Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 81);

Яки́й на масть — який характер, яка сутність людини.

— Буде колись і вам, і мені. Я вже розібрала добре, яка вона [Рибалкіна] на масть (Л. Янов., І, 1959, 232).

2. Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок.

До всякої масті козир (Номис, 1864, № 13551);

Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 189).

◊ Попа́сти в масть — зробити щось дуже вдало, до речі.

Химочка попав якраз у масть і поспішив, щоб хтось інший не перейняв цієї уваги на себе (Епік, Тв., 1958, 292).

МАСТЬ², і, ж. Те саме, що мазь.

Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 84);

— Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Мирний, І, 1949, 317);

В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (Мик., II, 1957, 373).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масть — масть 1 іменник жіночого роду забарвлення; розряд у картах масть 2 іменник жіночого роду мазь Орфографічний словник української мови
  2. масть — 1. (тварин) колір, забарвлення; порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем. Словник синонімів Караванського
  3. масть — [мас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. мастей Орфоепічний словник української мови
  4. масть — I -і, ж. 1》 Забарвлення волосяного покриву у тварин. || розм. Колір, забарвлення чого-небудь. 2》 Один із чотирьох розрядів, що на них поділяється колода карт за кольором і формою очок. II -і, ж. Те саме, що мазь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І. Словник української мови у 20 томах
  6. масть — масть I.карт. масть ◊ висвітлювати масть карт. показувати карту під час гри (ст) масть II.мазь (ст): Остаточно мама післала “Беркевичку” до аптеки, аби купила сірої масти, опісля висмарувала мені тією мастю голову. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. масть — І, ж., злоч. Татуювання. Масть наколота на руці. Словник сучасного українського сленгу
  8. масть — (-і) ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння. Словник жарґонної лексики української мови
  9. масть — Забарвлення волосяного покриву ссавців, їх шкіри, зовнішніх слизових оболонок, кігтів, копит, ратиць, зумовлене накопиченням пігментів (переважно меланіну); спадкова риса. Універсальний словник-енциклопедія
  10. масть — одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). (Андрій:) Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони (баби) одної масті… (З. Мороз). під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Фразеологічний словник української мови
  11. масть — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови
  12. масть — Масть, -ти, -ті, -тю; ма́сті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. масть — Масть, -ти́ и масць, -ці ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551. Словник української мови Грінченка