масть
МАСТЬ¹, і, ж.
1. Забарвлення волосяного покриву в тварин.
Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко);
Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І. Франко);
От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них (М. Познанська);
Біла масть вифарбувалась вранішнім промінням в яскраво-рожевий колір, густа грива спадала з обох боків на шию, стрункий граційний кінь підвів до сонця голову і звучно, радісно заіржав (Р. Іваничук);
То був прегарний кінь аргентінської породи, карий на масть, витривалий, сміливий, баский і гордий (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);
// розм. Колір, забарвлення чого-небудь.
Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка);
Він раптом тверезіє, і відразу міняється очей померкла масть (С. Голованівський).
2. Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок.
До всякої масті козир (Номис);
Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (О. Іваненко);
Чорт гнівався, зловісно бликав очима, але те й знай тасував карти. Виграв тільки двічі, а то все програвав. А мені масть ішла до рук (Ю. Мушкетик).
○ (1) Під масть (рідше до ма́сті):
а) (перев. кому) підходить кому-небудь.
– А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький);
[Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький);
Це йому, здається, не подобається, не до масті (з газ.);
б) (кому, чому і без дод.) схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками.
Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов);
Почав підкидати дітей... Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: – До масті! – кричить... (Остап Вишня).
◇ (2) Одно́ї (одніє́ї) ма́сті – дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей).
[Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті... (З. Мороз);
Попа́сти в масть див. попада́ти;
(3) Усі́х (всіля́ких, вся́ких, рі́зних) масте́й <�Усіє́ї (всіля́кої, вся́кої, рі́зної) ма́сті>, зневажл. – різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей).
Прагнучи возз'єднати Україну, розірвану Андрусівським перемир'ям 1667 року між Росією і Польщею, Петро Дорошенко кидався на всі боки: удавався до послуг союзників різних мастей (Л. Старицька-Черняхівська);
– Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко);
Потім сипалися страшні погрози і прокляття на адресу “ворогів народу усіх мастей” та їхніх приспішників (І. Багряний);
Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде);
Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (із журн.);
Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (з газ.);
(4) Яки́й на масть – який характер, яка сутність людини.
– Буде колись і вам, і мені. Я вже розібрала добре, яка вона [Рибалкіна] на масть (Л. Яновська).
МАСТЬ², і, ж., рідко.
Те саме, що мазь.
Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний);
На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила .., і чудна масть з червоної живиці (О. Назарук);
В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко);
У знахаря купив я масть одну, Таку смертельну, що вмочи в ній ніж І лиш вдряпни, то вже й найкращі ліки Із трав, які лиш можна відшукати, Не порятують (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).
Значення в інших словниках
- масть — масть 1 іменник жіночого роду забарвлення; розряд у картах масть 2 іменник жіночого роду мазь Орфографічний словник української мови
- масть — 1. (тварин) колір, забарвлення; порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем. Словник синонімів Караванського
- масть — [мас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. мастей Орфоепічний словник української мови
- масть — I -і, ж. 1》 Забарвлення волосяного покриву у тварин. || розм. Колір, забарвлення чого-небудь. 2》 Один із чотирьох розрядів, що на них поділяється колода карт за кольором і формою очок. II -і, ж. Те саме, що мазь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- масть — масть I.карт. масть ◊ висвітлювати масть карт. показувати карту під час гри (ст) масть II.мазь (ст): Остаточно мама післала “Беркевичку” до аптеки, аби купила сірої масти, опісля висмарувала мені тією мастю голову. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- масть — І, ж., злоч. Татуювання. Масть наколота на руці. Словник сучасного українського сленгу
- масть — (-і) ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння. Словник жарґонної лексики української мови
- масть — Забарвлення волосяного покриву ссавців, їх шкіри, зовнішніх слизових оболонок, кігтів, копит, ратиць, зумовлене накопиченням пігментів (переважно меланіну); спадкова риса. Універсальний словник-енциклопедія
- масть — одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). (Андрій:) Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони (баби) одної масті… (З. Мороз). під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Фразеологічний словник української мови
- масть — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови
- масть — Масть, -ти, -ті, -тю; ма́сті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр. Словник української мови в 11 томах
- масть — Масть, -ти́ и масць, -ці ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551. Словник української мови Грінченка