масть

МАСТЬ¹, і, ж.

1. Забарвлення волосяного покриву в тварин.

Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко);

Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І. Франко);

От якраз корови з паші На спочинок прибули.., Масть ряба у всіх у них (М. Познанська);

Біла масть вифарбувалась вранішнім промінням в яскраво-рожевий колір, густа грива спадала з обох боків на шию, стрункий граційний кінь підвів до сонця голову і звучно, радісно заіржав (Р. Іваничук);

То був прегарний кінь аргентінської породи, карий на масть, витривалий, сміливий, баский і гордий (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

// розм. Колір, забарвлення чого-небудь.

Семерко дітей усякої масті, але однаково обдертих і без шапок хлипали та заводили на всі голоси (Дніпрова Чайка);

Він раптом тверезіє, і відразу міняється очей померкла масть (С. Голованівський).

2. Один із чотирьох розрядів, на які поділяється колода карт за кольором і формою очок.

До всякої масті козир (Номис);

Над зеленим сукном картярського столика літали валети, дами, тузи всіх чотирьох мастей (О. Іваненко);

Чорт гнівався, зловісно бликав очима, але те й знай тасував карти. Виграв тільки двічі, а то все програвав. А мені масть ішла до рук (Ю. Мушкетик).

○ (1) Під масть (рідше до ма́сті):

а) (перев. кому) підходить кому-небудь.

– А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький);

[Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький);

Це йому, здається, не подобається, не до масті (з газ.);

б) (кому, чому і без дод.) схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками.

Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов);

Почав підкидати дітей... Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: – До масті! – кричить... (Остап Вишня).

◇ (2) Одно́ї (одніє́ї) ма́сті – дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей).

[Андрій:] Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони [баби] одної масті... (З. Мороз);

Попа́сти в масть див. попада́ти;

(3) Усі́х (всіля́ких, вся́ких, рі́зних) масте́й <�Усіє́ї (всіля́кої, вся́кої, рі́зної) ма́сті>, зневажл. – різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей).

Прагнучи возз'єднати Україну, розірвану Андрусівським перемир'ям 1667 року між Росією і Польщею, Петро Дорошенко кидався на всі боки: удавався до послуг союзників різних мастей (Л. Старицька-Черняхівська);

– Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко);

Потім сипалися страшні погрози і прокляття на адресу “ворогів народу усіх мастей” та їхніх приспішників (І. Багряний);

Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде);

Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (із журн.);

Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (з газ.);

(4) Яки́й на масть – який характер, яка сутність людини.

– Буде колись і вам, і мені. Я вже розібрала добре, яка вона [Рибалкіна] на масть (Л. Яновська).

МАСТЬ², і, ж., рідко.

Те саме, що мазь.

Що таки цилюрик [цирульник] лічив, а то він і німця привозив; і той і масть до боку [Марусі] прикладав, і чого то вже не робив!.. (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний);

На малих столичках з чорного гебану стояли пахощі з Гіндостану і прегарні красила .., і чудна масть з червоної живиці (О. Назарук);

В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко);

У знахаря купив я масть одну, Таку смертельну, що вмочи в ній ніж І лиш вдряпни, то вже й найкращі ліки Із трав, які лиш можна відшукати, Не порятують (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).