1. Словник синонімів української мови

масть

КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). А нам же треба, нам же треба Ростить поезії плоди, — Могутніх рим під гуркіт неба, Під колір неба і води (А. Малишко); Шати на ньому барви мулу (Леся Українка); Мартинюк лежав і думав, що ось його волосся починає втрачати своє забарвлення (Л. Дмитерко); Море — пустельний степ одного обарвлення й одного запаху (Ю. Яновський); Аеродром. Ліворуч — гайок, прибраний першими золотавими фарбами осені (І. Микитенко); Далеко серед моря бовтався пароплав-база для обслуговування підводного човна. Він часто міняв офарблення і назву (М. Трублаїні); Кобила під ним аж горіла золотою мастю (Ю. Яновський). — Пор. 1. відті́нок.

МАЗЬ (масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її), МАСТЬ розм., МАСТИ́ЛО розм. Бунч дістав із польової сумки жовту мазь і змастив хлопцеві попечені місця (Ю. Бедзик); — Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилом та пудрами лице (С. Чорнобривець).

МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах — вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масть — масть 1 іменник жіночого роду забарвлення; розряд у картах масть 2 іменник жіночого роду мазь Орфографічний словник української мови
  2. масть — 1. (тварин) колір, забарвлення; порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем. Словник синонімів Караванського
  3. масть — [мас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. мастей Орфоепічний словник української мови
  4. масть — I -і, ж. 1》 Забарвлення волосяного покриву у тварин. || розм. Колір, забарвлення чого-небудь. 2》 Один із чотирьох розрядів, що на них поділяється колода карт за кольором і формою очок. II -і, ж. Те саме, що мазь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І. Словник української мови у 20 томах
  6. масть — масть I.карт. масть ◊ висвітлювати масть карт. показувати карту під час гри (ст) масть II.мазь (ст): Остаточно мама післала “Беркевичку” до аптеки, аби купила сірої масти, опісля висмарувала мені тією мастю голову. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. масть — І, ж., злоч. Татуювання. Масть наколота на руці. Словник сучасного українського сленгу
  8. масть — (-і) ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння. Словник жарґонної лексики української мови
  9. масть — Забарвлення волосяного покриву ссавців, їх шкіри, зовнішніх слизових оболонок, кігтів, копит, ратиць, зумовлене накопиченням пігментів (переважно меланіну); спадкова риса. Універсальний словник-енциклопедія
  10. масть — одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). (Андрій:) Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони (баби) одної масті… (З. Мороз). під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Фразеологічний словник української мови
  11. масть — Масть, -ти, -ті, -тю; ма́сті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр. Словник української мови в 11 томах
  13. масть — Масть, -ти́ и масць, -ці ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551. Словник української мови Грінченка