1. Фразеологічний словник української мови

масть

одно́ї (одніє́ї) ма́сті. Дуже схожі між собою в чому-небудь (перев. негативному); однакові (про людей). (Андрій:) Не звертай уваги на бабські примхи. Всі вони (баби) одної масті… (З. Мороз).

під масть (рідше до ма́сті). 1. перев. кому. Підходить кому-небудь. — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький); (Демко:) Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький); Це йому, здається, не подобається, не до масті (З газети). 2. кому, чому і без додатка. Схожий на когось, щось, однаковий з кимсь, з чимсь або подібний до когось, чогось за певними ознаками. Під масть прозі “Зорі” вийшла й її наука, котра репрезентується “Історією літератури руської” з Огоновського (М. Драгоманов); Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня).

усі́х (уся́ких, всіля́ких і т. ін.) масте́й, зневажл. Різні за напрямами, поглядами, переконаннями і т. ін. (про людей). Нещадній критиці було піддано шахраїв усіх мастей (З газети); — Видно й так уже, що за хлюст.. Бачив їх на своєму віку всяких мастей (А. Головко); Мафія всіляких мастей значно краще забезпечена матеріально-технічними засобами, ніж міліція, її охоронці одержують платню в десятки разів більшу, ніж наші “люди в сірих шинелях” (З журналу). рі́зної ма́сті. Дорога до Винників іде через ліси, а в лісах вештаються в цей переломний час різної масті підозрілі людці (Ірина Вільде).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. масть — масть 1 іменник жіночого роду забарвлення; розряд у картах масть 2 іменник жіночого роду мазь Орфографічний словник української мови
  2. масть — 1. (тварин) колір, забарвлення; порода, категорія, розряд; 2. мазь, мастило, шмаровидло, шмаровило; (для коліс) коломазь; (косметична) крем. Словник синонімів Караванського
  3. масть — [мас'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. мастей Орфоепічний словник української мови
  4. масть — I -і, ж. 1》 Забарвлення волосяного покриву у тварин. || розм. Колір, забарвлення чого-небудь. 2》 Один із чотирьох розрядів, що на них поділяється колода карт за кольором і формою очок. II -і, ж. Те саме, що мазь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша! .. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (О. Стороженко); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] – Хорти, бульдоги (І. Словник української мови у 20 томах
  6. масть — масть I.карт. масть ◊ висвітлювати масть карт. показувати карту під час гри (ст) масть II.мазь (ст): Остаточно мама післала “Беркевичку” до аптеки, аби купила сірої масти, опісля висмарувала мені тією мастю голову. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. масть — І, ж., злоч. Татуювання. Масть наколота на руці. Словник сучасного українського сленгу
  8. масть — (-і) ж. 1. крим. Злочинне угруповання, яке має певний вид діяльности. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 2. тюр. Начальство, представники влади у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 340; СЖЗ, 65; ЯБМ, 2, 20. 3. крим.; схвальн. Фортуна, талан, везіння. Словник жарґонної лексики української мови
  9. масть — Забарвлення волосяного покриву ссавців, їх шкіри, зовнішніх слизових оболонок, кігтів, копит, ратиць, зумовлене накопиченням пігментів (переважно меланіну); спадкова риса. Універсальний словник-енциклопедія
  10. масть — КО́ЛІР (світловий тон чого-небудь), БА́РВА, ЗАБА́РВЛЕННЯ, ЗАБА́РВЛЕНІСТЬ, ОБА́РВЛЕННЯ, ФА́РБА розм., ОФА́РБЛЕННЯ розм.; МАСТЬ (забарвлення волосяного покриву тварини). Словник синонімів української мови
  11. масть — Масть, -ти, -ті, -тю; ма́сті, -тей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. масть — МАСТЬ¹, і, ж. 1. Забарвлення волосяного покриву в тварин. Та й кінь же був, отой Паша!.. Мастю був він білий, неначе з срібла вилитий (Стор., І, 1957, 183); Була там сотня [псів]..: І раси, й рости, й масті ріжні [різні] — Хорти, бульдоги (Фр. Словник української мови в 11 томах
  13. масть — Масть, -ти́ и масць, -ці ж. 1) Мазь. Треба масти шукати від пальця. Кіев. г. 2) Масть, цвѣтъ животнаго. 3) Масть (въ картахъ). До всякої масти козирь. Ном. № 13551. Словник української мови Грінченка