мастити
ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-небудь. — Що ж нам робити? .. намастити п’яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич); // жарт. Від’їжджати звідки-небудь. (Долгін:) Здав ти (Максим) трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п’яти салом (Н. Рибак); // куди. Повертатися кудись. нама́зати п’я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу). 2. рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. ма́зати п’я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П’яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк). масти́ти сма́льцем п’я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай (інші).. мастять (М. Стельмах).
масти́ти слова́ми. Говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Б. Грінченка).
хоч ме́дом масти́ кого. Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський); — Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах).
як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало). 2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).
Значення в інших словниках
- мастити — масти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мастити — Змащувати, вимащувати, умащувати, змазувати, вимазувати, шмарувати, (хліб) мазати, намазувати; (хату) обмащувати; (брудом) бруднити, забруднювати, (лоєм) масльонити, маслити, (олією) оліїти; П. підплачувати, давати хабара, улещувати. Словник синонімів Караванського
- мастити — див. задобрювати; мазати Словник синонімів Вусика
- мастити — мащу, мастиш, недок. 1》 перех. і без додатка. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. || Змазувати частини механізмів, колеса тощо. 2》 перех. Мазати що-небудь рідким їстівним. Мастити хліб олією. Мастити медом корж. 3》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мастити — МАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, недок. 1. кого, що і без дод. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. Як віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так ніж гостри (Номис); Грицько й чоботи закурені пилом дістав... Словник української мови у 20 томах
- мастити — масти́ти 1. намазувати (м, ср, ст) ◊ масти́ звідси забирайся геть (м, ср, ст)|| = гуляй звідси 2. бити (м, ср, ст) 3. давати хабар (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- мастити — Масти Федя медом, а Федь ще Федьом. Коли людині догоджають, але її поганих звичок не можна змінити. Немащене колесо скрипить. Про річ, яка погано доглядається. Не мастивши не поїдеш. Як не даси хабара, то й справи не мати меш. Хто мастить, той їде. Приповідки або українсько-народня філософія
- мастити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
- мастити — Масти́ти, мащу́, ма́стиш, ма́стять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мастити — МАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, недок. 1. перех. і без додатка. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. Грицько й чоботи закурені пилом дістав, що вже з півроку висіли в коморі, і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- мастити — Мастити, мащу, -тиш гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Словник української мови Грінченка