мастити

ма́зати (масти́ти, нама́зувати і т. ін.) / нама́зати (намасти́ти, помасти́ти і т. ін.) са́лом п’я́ти (рідше п’я́тки). 1. Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. І держава не вдержалася і “помазанник” мусив п’яти салом мазати та втікати з України (В. Еллан-Блакитний); (Хома ( до Даші):) Сьогодні наші пани щось невесело газети читали. Мабуть, доведеться салом п’яти мазать… (Я. Мамонтов); — А чого нам боятися окупантів! Ми дома, нехай вони бояться, бо не сьогодні-завтра, а доведеться п’яти салом намазувати (П. Панч); — Я не з тих, хто, потрапивши в оточення чи ще в якусь скруту, намазують п’ятки салом і кидають своїх (П. Автомонов); // Поспішати. масти́ти (підма́зувати) п’я́ти. — Не фортунить. Видко, треба мастити п’яти,— підповз до нього Северин.— Почекаємо ще трохи (М. Стельмах); Вже останні (фашисти), котрі найдужче п’яти підмазували,— заскочили в хату (Ю. Бедзик); // Непомітно зникати звідки-небудь. — Що ж нам робити? .. намастити п’яти салом, поки не заскочив наш шановний професор? (Ю. Смолич); // жарт. Від’їжджати звідки-небудь. (Долгін:) Здав ти (Максим) трохи. Змарнів. Ото і кажу, захищай свій диплом і намазуй п’яти салом (Н. Рибак); // куди. Повертатися кудись. нама́зати п’я́ти. Отак поморочиться-поморочиться дехто — та й маже п’яти у ту ж Городнявку або Шепетівку, чи ще куди далі. І вже його назад ніяким калачем не заманиш (З журналу). 2. рідше. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. ма́зати п’я́ти. — Аркадій Павлович сказав… Налякати треба. — Єсть. Ходімо. Куди? — Без мене,— твердо вимовив Василь.— П’яти мажеш? — дихнув на нього горілчаним перегаром Женька (А. Хижняк). масти́ти сма́льцем п’я́ти. — А я, батьку, не збираюсь мастити смальцем п’яти. Хай (інші).. мастять (М. Стельмах).

масти́ти слова́ми. Говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати. Як стали говорити, словами мастити, мусив же я з коня встати, горілки купити (Сл. Б. Грінченка).

хоч ме́дом масти́ кого. Як не догоджай комусь, усе безрезультатно; не задобрити. Масти хлопа хоч медом, він вкусить, наче гадюка (М. Коцюбинський); — Покривав декого, думав покаються, та мужика хоч медом масти, а він вкусить (М. Стельмах).

як (мов, нена́че і т. ін.) ме́дом (са́лом) по губа́х масти́ти (ма́зати). перев. чиїх. 1. Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. — Чи дозволите? — і далі неначе салом по моїх губах мастить (Є. Гуцало). 2. зі сл. каза́ти, говори́ти і т. ін. Улесливо, догідливо, нещиро. Гарно, хитро баба каже, По губах мов медом маже (Л. Глібов). як ме́дом масти́ти. Говорить Одарка, як медом мастить, що не слово — то медяник (Є. Гуцало).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мастити — масти́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мастити — Змащувати, вимащувати, умащувати, змазувати, вимазувати, шмарувати, (хліб) мазати, намазувати; (хату) обмащувати; (брудом) бруднити, забруднювати, (лоєм) масльонити, маслити, (олією) оліїти; П. підплачувати, давати хабара, улещувати. Словник синонімів Караванського
  3. мастити — див. задобрювати; мазати Словник синонімів Вусика
  4. мастити — мащу, мастиш, недок. 1》 перех. і без додатка. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. || Змазувати частини механізмів, колеса тощо. 2》 перех. Мазати що-небудь рідким їстівним. Мастити хліб олією. Мастити медом корж. 3》 неперех., перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мастити — МАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, недок. 1. кого, що і без дод. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. Як віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так ніж гостри (Номис); Грицько й чоботи закурені пилом дістав... Словник української мови у 20 томах
  6. мастити — масти́ти 1. намазувати (м, ср, ст) ◊ масти́ звідси забирайся геть (м, ср, ст)|| = гуляй звідси 2. бити (м, ср, ст) 3. давати хабар (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. мастити — Масти Федя медом, а Федь ще Федьом. Коли людині догоджають, але її поганих звичок не можна змінити. Немащене колесо скрипить. Про річ, яка погано доглядається. Не мастивши не поїдеш. Як не даси хабара, то й справи не мати меш. Хто мастить, той їде. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мастити — ЗАБРУДНИ́ТИ (зробити кого-, що-небудь брудним), ВИ́БРУДНИТИ, ЗАКАЛЯ́ТИ розм., ОБКАЛЯ́ТИ розм., ПОКАЛЯ́ТИ розм., СКАЛЯ́ТИ розм., ЗАМА́ЗАТИ розм., ВИ́МАЗАТИ розм., ПОМА́ЗАТИ розм., УБРА́ТИ (ВБРА́ТИ) розм., ЗАДРИ́ПАТИ розм., ЗАГИ́ДИТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  9. мастити — Масти́ти, мащу́, ма́стиш, ма́стять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. мастити — МАСТИ́ТИ, мащу́, ма́стиш, недок. 1. перех. і без додатка. Вкривати кого-, що-небудь шаром чогось жирного, рідкого. Грицько й чоботи закурені пилом дістав, що вже з півроку висіли в коморі, і почав їх мастити добрим дьогтем проти огню (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
  11. мастити — Мастити, мащу, -тиш гл. 1) Мазать, намазывать, смазывать масломъ и вообще маслянистымъ веществомъ, умащать. Хто мостить, тому віз не скрипить. Чуб. І. 280. Мастити голову. Мир. Пов. II. 73. Середа піст, не треба губи мастить. Ном. № 534. Словник української мови Грінченка