1. Словник української мови в 11 томах

матово

МА́ТОВО. Присл. до ма́товий¹ 1; без блиску, тьмяно.

У видолинку матово темніла вода (Стельмах, Правда.., 1961, 349);

Тихий рожевий світ обливав її чудове, матово біле лице та руки (Н.-Лев., IV, 1956, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матово — ма́тово прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. матово — Присл. до матовий I 1); без блиску, тьмяно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матово — МА́ТОВО. Присл. до ма́товий¹ 1; без блиску, тьмяно. Олесь устиг ще подивитися назад: там, де щойно були двері, тепер матово одсвічувала гладенька, наче полірована, суцільна стіна (В. Владко); На дорозi матово свiтились калюжi. Словник української мови у 20 томах