1. Словник української мови в 11 томах

матусин

МАТУ́СИН, а, е. Прикм. до мату́ся; належний матусі.

З свого віку дитячого поперед усього пам’ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (Вовчок, VI, 1956, 220);

Крейдянії гори, я вас не забув, де вперше я пісню матусину чув (Сос., Солов. далі, 1957, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. матусин — мату́син прикметник Орфографічний словник української мови
  2. матусин — -а, -е. Прикм. до матуся; належний матусі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. матусин — МАТУ́СИН, а, е. Прикм. до мату́ся. З свого віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу та матусині сльози тихі (Марко Вовчок); Крейдянії гори, я вас не забув, де вперше я пісню матусину чув (В. Словник української мови у 20 томах
  4. матусин — Мату́син, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. матусин — Матусин, -на, -не Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу. Чуб. V. 453. Словник української мови Грінченка