1. Словник української мови в 11 томах

махина

МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо.

Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину. Фортеп’ян ледве вліз у двері (Н.-Лев., III, 1956, 211);

Церква чимала махиня, а здається легка така, аж вгору зноситься, мовби летіти хоче (Свидн., Люборацькі, 1955, 19);

В приціл він бачив, як важка махина [танк] сунула просто на нього (Головко, І, 1957, 289);

Старовинний годинник у дальньому кутку — невкладиста махина аж до стелі заввишки — одноманітним цоканням відзначав повільні коливання маятника (Шовк., Людина.., 1962, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. махина — махи́на іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. махина — див. Великий Словник синонімів Вусика
  3. махина — -и, рідко махиня, -і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. махина — Озія, громаддя, величезне Словник чужослів Павло Штепа
  5. махина — МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо. Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину. Фортеп'ян [фортепіано] ледве вліз у двері (І. Словник української мови у 20 томах
  6. махина — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови
  7. махина — Махи́на, -ни и махи́ня, -ні ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25. Словник української мови Грінченка