махина
махи́на
-и, рідко махиня, -і, ж., розм.
Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- махина — махи́на іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- махина — див. Великий Словник синонімів Вусика
- махина — Озія, громаддя, величезне Словник чужослів Павло Штепа
- махина — МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо. Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір'я прездорову махину. Фортеп'ян [фортепіано] ледве вліз у двері (І. Словник української мови у 20 томах
- махина — II. ГРОМА́ДА (предмет, споруда тощо великих розмірів), ГРОМА́ДДЯ перев. збірн., ГРОМА́ДИНА розм., ГРОМА́ДИЩЕ підсил. розм., МАХИ́НА (МАХИ́НЯ) розм., ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм., ОГРО́М збірн.; ОЗІ́Я́ розм., ОЗІЇ́ЩЕ підсил. розм. (перев. Словник синонімів української мови
- махина — МАХИ́НА, и, рідко МАХИ́НЯ, і, ж., розм. Важкий, громіздкий предмет, велика споруда тощо. Дві пари волів впростяж привезли до Балабухи на подвір’я прездорову махину. Фортеп’ян ледве вліз у двері (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- махина — Махи́на, -ни и махи́ня, -ні ж. Громадина, громада. У нас на хуторі навдивовижу віл: здоровенна махина. Стор. II. 41. Церква чимала махиня. Св. Л. 25. Словник української мови Грінченка