1. Словник української мови в 11 томах

мацати

МА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., МАЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех.

1. Доторкатися руками або ногами до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь.

Він штурхав ціпком кабанів, здіймав їх на ноги і мацав хребти (Коцюб., II, 1955, 51);

Хто її знає, де вона її [каблучку] й діла. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема! (Барв., Опов.., 1902, 206);

Мацаючи руками й ногами, Бронко вмощує Загайчика на притрушені вологою травою дошки (Вільде, Сестри.., 1958, 89);

Вона мимоволі мацнула себе збоку по ребрах, де лежали в неї в пазусі, зв’язані в добрій шматці, за продану корову гроші, і йшла спокійно дальше (Коб., ІІІ, 1956, 535);

І враз побачив, що перед ним чорніє щось.., і тільки хотів мацнути, як відсахнувся назад: з піску стриміла людська рука (Тют., Вир, 1964, 315);

*Образно. Він мацав своїм гострим поглядом співрозмовців і, здавалося, хотів промацати їх наскрізь (Смолич, І, 1958, 248).

2. тільки док., розм. Ударити швидким коротким рухом.

— Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко пазуром по нозі і відразу продер і ходак, і онучу, і ногу аж до самої кости (Фр., IV, 1950, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мацати — ма́цати: щупать [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. мацати — ма́цати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. мацати — Лапати, налапувати, намацувати, (себе) об-, п. ф. мац, лап, д. мацкувати. Словник синонімів Караванського
  4. мацати — Лапати, лапатися, намацувати, нащупувати, облапувати, обмацувати, перелапувати, перемацувати, перещупувати, щупати Фразеологічні синоніми: глядіти курей (чи з яйцем); лапати в кишенях (шукати); лапати очима; лапати по кишенях; мацати пучками... Словник синонімів Вусика
  5. мацати — [мацатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  6. мацати — -аю, -аєш, недок., мацнути, -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Доторкатися руками або ногами до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь. 2》 тільки док., розм. Ударити швидким коротким рухом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. мацати — МА́ЦАТИ, аю, аєш, недок., МАЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, по чому і без дод. 1. Доторкатися до когось, чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь. Хто її знає, де вона її [каблучку] й діла. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці – нема!... Словник української мови у 20 томах
  8. мацати — ма́цати 1. торкатися, чіпати руками (м, ср): Серця не мацайте пальцями брудними, ні чистими (Бабай) 2. вул. бити (ст)|| = валити ◊ ма́цати за пра́ве плу́цо вул. бити у правий бік (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. мацати — обма́цувати (ма́цати) / обма́цати (пома́цати) очи́ма (по́глядом, зо́ром і т. ін) кого, що, якими (яким). Пильно, уважно, з неприхованим інтересом оглядати кого-, що-небудь. Люди зупиняються й обмацують мене очима, немов дефіцитний крам (Я. Фразеологічний словник української мови
  10. мацати — МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  11. мацати — Ма́цати, -цаю, -цаєш, -цає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мацати — Мацати, -цаю, -єш, одн. в. мацнути, -ну́, -не́ш гл. Щупать, ощупывать. Усі кинулись шукати. Мацали-мацали по долівці — нема (перстіня). Г. Барв. 206. Словник української мови Грінченка