1. Словник української мови в 11 томах

мацерація

МАЦЕРА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм’якшення або розпад на окремі структурні елементи.

Утворилося кам’яне вугілля внаслідок мацерації з допомогою мікроорганізмів у воді з решток рослин (Курс заг. геол., 1947, 125);

Найкраще можна вивчити будову тієї чи іншої тканини, ізолювавши її шляхом мацерації від інших тканин (Практ. з анат. рослин, 1955, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мацерація — мацера́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мацерація — -ї, ж., спец. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм'якшення або розпад на окремі структурні елементи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мацерація — МАЦЕРА́ЦІЯ, ї, ж., біол. Розмочування рослинних або тваринних тканин, що спричиняє їх розбухання, розм'якшення або розпад на окремі структурні елементи. Словник української мови у 20 томах
  4. мацерація — мацера́ція (лат. maceratio, від macero – розм’якшую) розм’якшення рослинних або тваринних тканин внаслідок просочування їх рідиною. Застосовують при обробці волокнистих рослин (мочіння льону, конопель), при виготовленні анатомічних препаратів. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. мацерація — Метод отримування натуральних речовин із рослинної або тваринної сировини (напр., амбри), який полягає у витримуванні цієї сировини у розчинах етилового спирту або жиру чи олії; спиртові екстракти (настойки) застосовуються у промисловості, напр. Універсальний словник-енциклопедія