1. Словник української мови в 11 томах

маївка

МАЇ́ВКА, и, ж.

1. У дореволюційній Росії — нелегальні збори робітників у день 1 Травня.

В 1894 році робітники міста [Києва] вперше відсвяткували Перше травня, провівши в Голосіївському лісі революційну маївку (Визначні місця Укр., 1958, 60);

Де ви, хлопці тямкі, Що були на маївках..? (Руд., Поезії, 1949, 5).

2. Відпочинок весною на лоні природи.

[Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (Вас., III, 1960, 153);

Ось вони цілою групою — хлопці, дівчата — сфотографовані між зеленню біля надмогильного пам’ятника батькові українського театру — Кропивницькому. Ось маївка їхня в лісопарку (Гончар, Людина.., 1960, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маївка — маї́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. маївка — -и, ж., діал. Кульбаба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маївка — МАЇ́ВКА, и, ж. 1. Відпочинок весною на лоні природи. [Горпина (на перелазі):] Добривечір! Хліб-сіль! Маївку справляєте? (С. Васильченко); Ось вони цілою групою – хлопці, дівчата... Словник української мови у 20 томах
  4. маївка — маївка 1. церк. молебень до Матері Божої у травні (м, ср, ст) 2. весняна прогулянка (перев. у травні); пікнік (ст): Пропоную в неділю поїхати, нарешті, разом на маївку (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. маївка — Маївка, -ки ж. Гречиха, посѣянная въ маѣ. Словник української мови Грінченка