межигір’я
МЕЖИГІ́Р’Я, я, с. Те саме, що міжгі́р’я.
З високої полонини долітають звуки трембіт і линуть над межигір’ями й ущелинами (Цюпа, Україна.., 1960, 270);
Устояне солодке безгоміння Наповнювало до країв Щербату чашу межигір’я (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 32).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Межигір’я — Межи́гір’я, -р’я, -р’ю, -р’ям (село) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)