1. Словник української мови в 11 томах

мелодичний

МЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е.

1. спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.).

Ніщинський користується всім мелодичним, ладовим і метро-ритмічним багатством українського музичного фольклору (Укр. клас. опера, 1957, 146);

Створюючи мелодичну основу пісень, самодіяльні композитори (або творчі колективи) часто запозичують професіональні прийоми (Мист., 6, 1955, 10).

2. рідко. Те саме, що мелоді́йний 1.

Почався мелодичний Лисенків дует (Н.-Лев., III, 1956, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодичний — мелоди́чний прикметник від: мело́дика Орфографічний словник української мови
  2. мелодичний — -а, -е. 1》 спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). Мелодичний мажор — різновид мажорного ладу, який відрізняється від натурального мажору пониженими на півтон VI і VIII ступенями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мелодичний — МЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). Ніщинський користується всім мелодичним, ладовим і метро-ритмічним багатством українського музичного фольклору (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах