мелодичний

мелоди́чний

-а, -е.

1》 спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.).

Мелодичний мажор — різновид мажорного ладу, який відрізняється від натурального мажору пониженими на півтон VI і VIII ступенями.

Мелодичний мінор — різновид мінорного ладу, який відрізняється від натурального мінору підвищеними на півтон VI і VII ступенями.

2》 рідко. Те саме, що мелодійний 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мелодичний — мелоди́чний прикметник від: мело́дика Орфографічний словник української мови
  2. мелодичний — МЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). Ніщинський користується всім мелодичним, ладовим і метро-ритмічним багатством українського музичного фольклору (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. мелодичний — МЕЛОДИ́ЧНИЙ, а, е. 1. спец. Стос. до мелодії (у 1 знач.). Ніщинський користується всім мелодичним, ладовим і метро-ритмічним багатством українського музичного фольклору (Укр. клас. Словник української мови в 11 томах