1. Словник української мови в 11 томах

мельдуватися

МЕЛЬДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.).

— Мельдуюся до рапорту. Питається мене фельфебер [фельдфебель] (не той, але інший): чого? (Март., Тв., 1954, 280);

Прийшов я мельдуватися до тих добродіїв, що давали мені "вовчий білет", та й кажу: ніж викликати мене сюди без діла, краще б у тюрму посадили на казенні харчі (Мур., Бук. повість, 1959, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мельдуватися — Мельдува́тися: — бути заявленим [33] — з'являтися, рапортувати, доповідати [48] — заявляти до адміністративної влади про своє прибуття в дане населене місце [IX] мельдувався: з'являвся [XX] Я вже нині мельдувався до суду, та що ж, не кликали [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. мельдуватися — мельдува́тися дієслово недоконаного виду відмічатися діал. Орфографічний словник української мови
  3. мельдуватися — Мельдува́тися. Заявляти (про себе). Він уже від тижня хорий на горло, — оповідав син дальше, — мельдувався хорий, але лікар, що оглядав його, казав, що йому нічого не хибує і нехай вертає назад до служби (Коб., Земля, 324) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  4. мельдуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мельдуватися — МЕЛЬДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). – Мельдуюся до рапорту. Питається мене фельфебер [фельдфебель] (не той, але інший): чого? (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. мельдуватися — мельдува́тися сповіщати про своє прибуття (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт