1. Українська літературна мова на Буковині

мельдуватися

Мельдува́тися. Заявляти (про себе). Він уже від тижня хорий на горло, — оповідав син дальше, — мельдувався хорий, але лікар, що оглядав його, казав, що йому нічого не хибує і нехай вертає назад до служби (Коб., Земля, 324)

// пол. meldować się -1) з’являтися, представлятися, 2) записуватися; нім. melden sich — 1) з’явитися, 2) повідомляти про себе; порівн. мельдувати, нім. — доповідати, рапортувати, мельдувáтися — з’являтися (гал., СЧС, 518).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мельдуватися — Мельдува́тися: — бути заявленим [33] — з'являтися, рапортувати, доповідати [48] — заявляти до адміністративної влади про своє прибуття в дане населене місце [IX] мельдувався: з'являвся [XX] Я вже нині мельдувався до суду, та що ж, не кликали [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. мельдуватися — мельдува́тися дієслово недоконаного виду відмічатися діал. Орфографічний словник української мови
  3. мельдуватися — -уюся, -уєшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мельдуватися — МЕЛЬДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). – Мельдуюся до рапорту. Питається мене фельфебер [фельдфебель] (не той, але інший): чого? (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. мельдуватися — мельдува́тися сповіщати про своє прибуття (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мельдуватися — МЕЛЬДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., діал. Відмічатися (в якому-небудь списку і т. ін.). — Мельдуюся до рапорту. Питається мене фельфебер [фельдфебель] (не той, але інший): чого? (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах