медіюм

Ме́діюм, невідм., с.р. Медіум, посередник. Отже приймім, що вони є тим, за що хотять уходити, але треба мати все на оці те, що “Старорусини” є посередником, через котрий московскі аґенти мають приступ до нашого народу. А що за цінне то староруске медіюм, то найліпше можемо пізнати з похвальних гимнів їх орґанів[...] Отже, коли ті “Старорусини” становлять то так небезпечне медіюм, то що ж нам, правдивіш Русинам, лишає ся, як не бороти ся з ними (Б., 1895, 7, 3)

// пол. medium — 1) медіум, 2) книжн. середовище.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медіюм — Ме́діюм, -ма; ме́діюми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)