медаль
Меда́ль, ж.р. Медаль. Він іменно обдарував кождого з них на пам’ятку того дня мед алелі (Б., 1895, 26, 4); Мусимо тут згадати ще про один афіш, який розліплено в дні виборів і який вже своєю ярко-червоною краскою впадав в очи [...] Сей афіш — пише далі “Buk. Volksbl. ” — такий нікчемний, що ним мусимо бути якнайвисше обурені. Се один бік медалю, а тепер другий... (Б., , 1909, 34, 1)
// пол. medal, ж.р. — медаль; порівн. нім. die Medaille — медаль.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медаль — меда́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- медаль — -і, ж. 1》 Знак перев. у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови у 20 томах
- медаль — меда́ль (франц. medaille, з італ. medaglia, від лат. metallum – метал) металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, політичної), видатної особи або спеціально для нагороди. Словник іншомовних слів Мельничука
- медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови в 11 томах
- медаль — рос. медаль металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, культурної, наукової), видатної особи, якогось досягнення для відзнаки та нагороди осіб, причетних до цих подій, досягнень. Eкономічна енциклопедія