медаль

рос. медаль

металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, культурної, наукової), видатної особи, якогось досягнення для відзнаки та нагороди осіб, причетних до цих подій, досягнень.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. медаль — меда́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. медаль — Меда́ль, ж.р. Медаль. Він іменно обдарував кождого з них на пам’ятку того дня мед алелі (Б., 1895, 26, 4); Мусимо тут згадати ще про один афіш, який розліплено в дні виборів і який вже своєю ярко-червоною краскою впадав в очи [... Українська літературна мова на Буковині
  3. медаль — -і, ж. 1》 Знак перев. у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови у 20 томах
  5. медаль — меда́ль (франц. medaille, з італ. medaglia, від лат. metallum – метал) металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, політичної), видатної особи або спеціально для нагороди. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови в 11 томах