медаль
МЕДА́ЛЬ, і, ж.
1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги.
А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці І гадки не має. А в неділеньку святую Мундир надіває, І медаль і хрест причепить (Т. Шевченко);
За мужність, виявлену в одному з .. боїв, його було нагороджено медаллю “За відвагу” (І. Волошин);
// Такий знак, що вручається за відмінні успіхи випускникам навчального закладу, а також учасникам різних конкурсів, змагань, оглядів і т. ін.
Наш покійний директор Лев Львович Марков .. наперед виписав медалі для абітурієнтів, щоб роздати їх при закінченні матури (М. Грушевський);
Молоду дисертантку оточили чоловіки й жінки, старі й молоді вчені з медалями лауреатів премій (Іван Ле);
// Такий знак, що вручається учасникам виставки за високу якість експонатів, а також таким експонатам; тваринам (собакам, коровам і т. ін.) – за породистість або інші якості.
– Я так люблю сіяти! – зітхнув Орлюк .. – Люблю орати, косити, молотити. Але понад усе люблю сіяти, садовити, плекати, щоб росло .. Медаль одержав на виставці (О. Довженко);
Поряд стояли батареї пляшок: .. арабський і ризький бальзами, московська горілка з медалями (О. Чорногуз).
2. Металевий знак на честь визначної особи або події з написом і зображенням.
20 серпня 1938 р. у с. Невицьке біля Ужгорода відбулося велике святкування 950-ліття хрещення Русі, з нагоди якого було випущено медаль з надписом: “Царице України, з'єднай і визволь нас” (з наук. літ.).
(1) Бро́нзова меда́ль – відзнака, медаль за третє місце у змаганнях, на олімпіаді, конкурсі тощо.
Студентка Київського медичного університету виборола бронзову медаль на Міжнародніц олімпіаді з екології (з газ.);
(2) Золота́ меда́ль:
а) відзнака, медаль за перше місце у змаганнях, на олімпіаді, конкурсі тощо;
б) медаль за високі досягнення у навчанні, якою нагороджуються випускники середнього навчального закладу.
Та я знову був першим учнем у класі і скінчив гімназію з золотою медаллю (Б. Антоненко-Давидович);
(3) Срі́бна меда́ль:
а) відзнака, медаль за друге місце у змаганнях, на олімпіаді, конкурсі тощо;
б) медаль за досягнення у навчанні, якою нагороджуються випускники середнього навчального закладу.
◇ Два бо́ки (дві сторони́) [одніє́ї] меда́лі див. бік;
(4) За́дня сторона́ меда́лі (д) див. бік;
Зворо́тний (і́нший, дру́гий і т. ін.) бік меда́лі <�Зворо́тна (і́нша, дру́га і т. ін.) сторона́ меда́лі> див. бік;
Іти́ на [золоту́ (срі́бну)] меда́ль див. іти́;
Оди́н бік меда́лі див. бік.
Значення в інших словниках
- медаль — меда́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- медаль — Меда́ль, ж.р. Медаль. Він іменно обдарував кождого з них на пам’ятку того дня мед алелі (Б., 1895, 26, 4); Мусимо тут згадати ще про один афіш, який розліплено в дні виборів і який вже своєю ярко-червоною краскою впадав в очи [... Українська літературна мова на Буковині
- медаль — -і, ж. 1》 Знак перев. у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- медаль — меда́ль (франц. medaille, з італ. medaglia, від лат. metallum – метал) металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, політичної), видатної особи або спеціально для нагороди. Словник іншомовних слів Мельничука
- медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови в 11 томах
- медаль — рос. медаль металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, культурної, наукової), видатної особи, якогось досягнення для відзнаки та нагороди осіб, причетних до цих подій, досягнень. Eкономічна енциклопедія