медаль
меда́ль
-і, ж.
1》 Знак перев. у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги.
|| Такий знак, що вручається за відмінні успіхи випускникам навчального закладу, а також учасникам різних конкурсів, змагань, оглядів і т. ін.
|| Такий знак, що вручається учасникам виставки за високу якість експонатів; тваринам (собакам, коровам і т. ін.) – за породистість або інші якості.
2》 Металевий знак на честь визначної особи або події з написом і зображенням.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- медаль — меда́ль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- медаль — Меда́ль, ж.р. Медаль. Він іменно обдарував кождого з них на пам’ятку того дня мед алелі (Б., 1895, 26, 4); Мусимо тут згадати ще про один афіш, який розліплено в дні виборів і який вже своєю ярко-червоною краскою впадав в очи [... Українська літературна мова на Буковині
- медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови у 20 томах
- медаль — меда́ль (франц. medaille, з італ. medaglia, від лат. metallum – метал) металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, політичної), видатної особи або спеціально для нагороди. Словник іншомовних слів Мельничука
- медаль — МЕДА́ЛЬ, і, ж. 1. Знак переважно у вигляді круглої металевої пластинки з рельєфним написом і зображенням, що встановлює держава як нагороду за особливі заслуги, трудові та бойові подвиги. Словник української мови в 11 томах
- медаль — рос. медаль металевий знак, здебільшого округлої форми, виготовлений на честь якоїсь події (історичної, культурної, наукової), видатної особи, якогось досягнення для відзнаки та нагороди осіб, причетних до цих подій, досягнень. Eкономічна енциклопедія