1. Словник української мови в 11 томах

мензула

МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічних зйомок місцевості.

Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (Інж. геод., 1959, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мензула — ме́нзула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мензула — -и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мензула — МЕ́НЗУЛА, и, ж. Геодезичний прилад для топографічного знімання місцевості. Зйомки рельєфу виконують наземним способом на фотопланах за допомогою мензули (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. мензула — ме́нзула (від лат. mensula – невеликий стіл) польовий креслярський столик, який використовують під час топографічного знімання. Словник іншомовних слів Мельничука