мережати
МЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., перех.
1. Робити мережку (у 1 знач.).
Галя полюбила свого хрещеника, як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Мирний, II, 1954, 256);
Сорочка в його була вишивана та вимережана. Хто йому, рябому, так вишивав та мережив? (Вовчок, VI, 1956, 234);
Дівчина вміла мережити, вміла вишивати і простим хрестиком, і болгарським, і навіть гладдю (Донч., III, 1956, 92);
*У порівн. — Мій син служить у пристава в канцелярії: там пише хлопчина, як мережить (Вас., IV, 1960, 20).
2. Те саме, що вишива́ти.
А вельможна панна сіла си в віконце, Тонесеньку хустку злотом мережить (Федьк., І, 1960, 112);
Та візьми вишиванку з планшета в крові, Де Оксана мережала маки (Забашта, Пісня.., 1961, 58).
3. Вирізьблювати узори на дереві, дерев’яних предметах.
Одні [козаки] перековували коней, лагодили вози, мазали дьогтем мажари, інші .. мережили ярма, люшні і задники на гарбах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 250);
У шкільній майстерні виготовили різці па жолобчасті долотця. Разом зучнями мережив узорами полиці і Турбай (Вол., Місячне срібло, 1961, 299).
4. перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо.
Густа пшениця, високе жито, зелений овес, ріпак, ячмінь мережать смужками усю долину (Н.-Лев., II, 1956, 388);
Уже завечоріло. Широкі тіні простяглись і мережили степ (Стор., І, 1957, 334);
Біля потічка горобці пили воду, мережали лапками густу грязючку (Тют., Вир, 1960, 94);
Роки зарівняли траншеї глибокі, Що з півдня на північ мережили поле (Бойко, Про 17 літ, 1958, 30);
// Дрібно писати на папері; взагалі писати, розповідати барвисто, витіювато, пишномовно.
Хоч доведеться розп’ястись! А я таки мережать буду Тихенько білії листи (Шевч., II, 1953, 214);
Перо моє — пісні мережить, пісні, що закликають в бій (Тич., II, 1957, 77);
Дід пригадав, знайшов перервану нитку [розповіді] і знов почав мережити поволі епопею геройську (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 384);
// Рухаючись, прокладати невидимі лінії на чому-небудь.
Він швидкими кроками мережить кімнату з кутка в куток (Рибак, Помилка.., 1956, 183);
Третій радянський супутник землі.. яскравою іскрою мережить небесні простори (Наука.., 2, 1959, 21).
Значення в інших словниках
- мережати — мере́жати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- мережати — Мережити, робити мережку; (нитками) вишивати; (на дереві) різьбити узори; О. (землю) перетинати, перерізувати, краяти, (слова) виводити, писати. Словник синонімів Караванського
- мережати — див. вишивати Словник синонімів Вусика
- мережати — -аю, -аєш і мережити, -жу, -жиш, недок., перех. 1》 Робити мережку (у 1 знач.). 2》 Те саме, що вишивати. 3》 Вирізьблювати узори на дереві, дерев'яних предметах. 4》 перен. Вкривати яку-небудь поверхню лініями, плямами, що нагадують мереживо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мережати — МЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і МЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, недок., що. 1. Робити мережку (у 1 знач.). Галя полюбила свого хрещеника як рідну дитину. Сорочечки йому шила й мережала (Панас Мирний); Сорочка в його була вишивана та вимережана. Словник української мови у 20 томах
- мережати — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
- мережати — Мере́жати, -жаю, -жаєш і мере́жити, -ре́жу, -ре́жиш; мере́ж, -ре́жмо, -ре́жте; мере́жачи Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- мережати — Мережати, -жаю, -єш гл. 1) Дѣлать ажурные узоры. Ой стрічечка до стрічечки, мережаю три ніченьки, мережаю, вишиваю. Шевч. 375. 2) Украшать рѣзьбой деревянныя вещи. 3) Исписывать, испещрять. І довелося знов мені на старість з віршами ховатись, мережать книжечки. Шевч. 376. Словник української мови Грінченка