1. Словник української мови в 11 томах

мерзотник

МЕРЗО́ТНИК, а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник.

[Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський (Лев., Нові п’єси, 1956, 31);

// Уживається як лайливе слово.

— Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино! Ось він тобі який, цей тихенький та святий (Вас., II, 1959, 62);

— А, так ти ще й досі пики б’єш? На загальних зборах? Ах ти ж, мерзотник! (Головко, II, 1957, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерзотник — мерзо́тник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. мерзотник — див. МЕРЗОТА; з. шевлюга; ЛАЙ. ПАДЛЮКА, ок. паразит. Словник синонімів Караванського
  3. мерзотник — -а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мерзотник — МЕРЗО́ТНИК, а, ч., розм. Особа, здатна на всіляку підлість; негідник. [Воронін:] Якийсь мерзотник написав на тебе гидотну заяву. Мені розповів Горський (О. Левада); // Уживається як лайливе слово. – Ах ти ж мерзотнику! Ах ти ж гадино!... Словник української мови у 20 томах
  5. мерзотник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови