1. Словник української мови в 11 томах

мертворожденний

МЕРТВОРОЖДЕ́ННИЙ, а, е, заст., книжн. Мертвонароджений.

[Річард (сам):] Душа моя за океан полине, а я зостануся бездушним тілом, серед костей, з потворою сією, мертворожденною (Л. Укр., III, 1952, 122);

// у знач. ім. мертворожде́нний, ного, ч. Той, хто народився мертвим.

*Образно. І в небо зносились салюти Із серць піднесених людських, І про хвилину цю забути Лише б мертворожденний міг! (Рильський, II, 1960, 310).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертворожденний — -а, -е, заст., книжн. Мертвонароджений. || у знач. ім. мертворожденний, -ного, ч. Той, хто народився мертвим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мертворожденний — МЕРТВОРОЖДЕ́ННИЙ, а, е, заст., книжн. Мертвонароджений. [Річард (сам):] Душа моя за океан полине, а я зостануся бездушним тілом, серед костей, з потворою сією, мертворожденною (Леся Українка); // у знач. ім. мертворожде́нний, ного... Словник української мови у 20 томах
  3. мертворожденний — Мертворожде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)