мертвота
МЕРТВО́ТА́, о́ти́, ж.
1. Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя.
Вночі хорий заснув.. летаргічним сном, похожим [схожим] на цілковиту мертвоту (Фр., VIII, 1952, 152).
2. перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя.
Коли б хоч легенький подих низового вітру приніс на своїх крилах прохолоду та увілляв струмок життя в цю задуху, в цю степову мертвоту… (Коцюб., І, 1955, 180);
Без руху — в зеленій мертвоті — стине земля… (У. Кравч., Вибр., 1958, 292).
3. перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність.
Мені не хотілось оставати довше в товаристві, що мене своєю мертвотою й поверховністю мучило (Коб., III, 1956, 74);
Мертвотою віяло від розслабленої, плаксивої, повинутої в присмеркові тони поезії українських декадентів та естетів, поезії, що зустріла Жовтень похоронним плачем (Про багатство л-ри, 1959, 150).
Значення в інших словниках
- мертвота — мертво́та́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- мертвота — Мертвотність, мертвенність; нерухомість, застій; П. інертність, бездіяльність. Словник синонімів Караванського
- мертвота — -оти, ж. 1》 Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. 2》 перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя. 3》 перен., розм. Розумовий і моральний застій, інертність, бездіяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мертвота — МЕРТВО́ТА́, о́ти́, ж. 1. Стан мертвого (у 1 знач.), відсутність життя. Вночі хорий заснув .. летаргічним сном, похожим [схожим] на цілковиту мертвоту (І. Франко). 2. перен. Відсутність рухів, звуків та інших проявів життя. Словник української мови у 20 томах