мертвотний
МЕРТВО́ТНИЙ, а, е.
1. Те саме, що ме́ртвий 2.
Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (Собко, Граніт, 1937, 185);
*У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (Коп., Земля.., 1957, 253);
Чорні вершники, освітлені мертвотним сяйвом місяця, погнали коней (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 301);
В лице черниці мертвотним білим цвітом летіла метелиця (Мик., II, 1957, 270).
2. перен. Позбавлений ознак життя; заціпенілий.
Тут [на полігоні] бомбили тільки ночами, іноді вдосвіта, а вдень ці розкидані по степу макети літаків, машин, ракет своєю мертвотною непорушністю здатні були нагнати лише сум і нудьгу (Гончар, Тронка, 1963, 298);
На поля Вкраїни Мертвотна тиша налягла (Рильський, II, 1956, 127);
*Образно. Старе християнське свято, — при всій радості весняного пробудження природи, — якраз і було для Тичини наочним втіленням мертвотної патріархальної застійності думки (Поезія.., 1956, 172).
3. перен. Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес.
В бурсах і семінаріях панувала мертвотна богословська наука; реальні знання тут нехтувались (Іст. укр. літ., І, 1954, 327);
Вона [Анна Кареніна] лише людина. Людина, в якій живі, природні поривання серця не придушені мертвотним законом існуючого світоустрою (Рад. літ-во, 4, 1963, 128);
// Який характеризується штучністю, схематизмом.
Боляче слухати з екрана граматично чисту, але мертвотну мову дубляжу (Літ. Укр., 8.І 1963, 3);
Слова одні нам тішать слух і зір, А інші нас відштовхують раптово, В одних — огонь і істина жива, А є й мертвотні, крижані слова (Рильський, Зграя.., 1960, 35).
Значення в інших словниках
- мертвотний — мертво́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- мертвотний — МЕРТВИЙ; (спокій) мертвенний, безживний, заціпенілий; (вплив) мертвущий. Словник синонімів Караванського
- мертвотний — -а, -е. 1》 Те саме, що мертвий 2). 2》 перен. Позбавлений ознак життя; заціпенілий. 3》 перен. Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес. || Який характеризується штучністю, схематизмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мертвотний — МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (В. Собко); * У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (О. Словник української мови у 20 томах
- мертвотний — МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Словник синонімів української мови
- мертвотний — Мертво́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)