1. Словник синонімів української мови

мертвотний

МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Нечуй-Левицький); Мертвотна блідість пойняла все її лице (Ю. Мушкетик); Раптом чорні постаті, всі три разом, повернули до нього мертвенні крейдяні обличчя (О. Донченко); Капітан, блідий і холодний, як труп, глядів на Гуртера мертвецькими очима (І. Франко); (Кассандра: (якимсь неживим голосом):) Тут є такі, що іншу втіху знайдуть (Леся Українка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертвотний — мертво́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мертвотний — МЕРТВИЙ; (спокій) мертвенний, безживний, заціпенілий; (вплив) мертвущий. Словник синонімів Караванського
  3. мертвотний — -а, -е. 1》 Те саме, що мертвий 2). 2》 перен. Позбавлений ознак життя; заціпенілий. 3》 перен. Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес. || Який характеризується штучністю, схематизмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мертвотний — МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (В. Собко); * У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (О. Словник української мови у 20 томах
  5. мертвотний — Мертво́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мертвотний — МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (Собко, Граніт, 1937, 185); *У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах