1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мертвотний

мертво́тний

-а, -е.

1》 Те саме, що мертвий 2).

2》 перен. Позбавлений ознак життя; заціпенілий.

3》 перен. Відірваний, далекий від життя, позбавлений практичного значення; який гальмує розвиток, прогрес.

|| Який характеризується штучністю, схематизмом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертвотний — мертво́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. мертвотний — МЕРТВИЙ; (спокій) мертвенний, безживний, заціпенілий; (вплив) мертвущий. Словник синонімів Караванського
  3. мертвотний — МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (В. Собко); * У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (О. Словник української мови у 20 томах
  4. мертвотний — МЕ́РТВИЙ (такий, як у мерця; який нагадує мерця); МЕРТВО́ТНИЙ, МЕ́РТВЕ́ННИЙ, МЕРТВЕ́ЦЬКИЙ, НЕЖИВИ́Й (перев. про обличчя, очі, голос тощо). Усі панни й панії, обважнілі од страху, в одну мить встали. У всіх мертві очі стали живі й пояснішали (І. Словник синонімів української мови
  5. мертвотний — Мертво́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мертвотний — МЕРТВО́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що ме́ртвий 2. Він бачив мертвотну блідість обличчя Дорна (Собко, Граніт, 1937, 185); *У порівн. Обличчя жінки здалося тепер, зблизька, помарнілим, блідим, ніби мертвотним (Коп., Земля.. Словник української мови в 11 томах