1. Великий тлумачний словник сучасної мови

мертвий

ме́ртвий

-а, -е.

1》 Такий, у якому припинилося життя; померлий; прот. живий.

|| у знач. ім. мертвий, -вого, ч.; мертва, -вої, ж. Мрець.

|| Про частини тіла мерця.

|| Засохлий, завмерлий, сухий (про рослинність).

|| перен. Надзвичайно схвильований, знесилений, стомлений (про людину).

2》 Такий, як у мерця; який нагадує мерця.

|| перен. Який не має яскравості, блиску; тьмяний, блідий (про світло, барви).

3》 перен. Позбавлений ознак життя.

|| Порожній, спустілий (про дім, вулицю тощо).

|| Позбавлений руху; завмерлий, нерухомий (про машини, механізми, предмети).

|| Взагалі про все неживе на протилежність живому.

Мертва вода — а) вода, в якій, внаслідок її хімічного складу, неможливе життя; б) (нар.-поет.) у казках – чудодійна рідина, від дії якої зростається порубане на шматки тіло.

Мертва природа — неорганічна природа.

4》 перен. Який не порушується жодним звуком; безмовний.

|| Про певний час, пору доби.

5》 перен. Відірваний, далекий від життя.

|| Який характеризується відсутністю суспільного розвитку (про певний період у житті країни, народу).

|| Не оживлений думкою, ідеєю, почуттям.

Мертва зона — а) простір навколо радіостанції-передавача, де спостерігається послаблення або повна відсутність приймання радіосигналів; б) те саме, що Мертвий простір.

Мертва комісія — оплата зафрахтованого, але не використаного місця на судні.

Мертва петля — фігура вищого пілотажу – політ замкнутою кривою у вертикальній площині.

Мертва порода — порода, в якій немає руди.

Мертва точка — а) положення механізму, за якого всі діючі частини приходять у стан короткочасної рівноваги; б) стан гострої втоми організму спортсмена під час інтенсивного фізичного навантаження.

Мертва хватка — а) хватка (у собак та інших тварин), за якої щелепи довго не можуть розімкнутися; б) дуже міцна хватка рук; в) надзвичайна наполегливість.

Мертвий капітал — а) (фін.) цінність, яка не дає доходу; б) (перен.) те, що не знаходить застосування, не дає користі.

Мертвий простір — простір, який не прострілюється фронтальним вогнем.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мертвий — (в якому припинилося життя) померлий, неживий, покійний; (подібний до покійника) мертвецький, (про місце) безжиттєвий. Словник синонімів Полюги
  2. мертвий — ме́ртвий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. мертвий — Неживий, померлий, ур. бездиханний, р. мерлий, ев. покійний; (- рослину) сухий, засохлий; (від утоми) знесилений, стомлений; (- барви) мертвотний, блідий, тьмяний; (- місто) порожній, спорожнілий, (- машину) нерухомий, завмерлий, (- тишу) безгомінний... Словник синонімів Караванського
  4. мертвий — Бездиханний, бездушний, дохлий (про тварин), захололий (про покійника), завмерлий (про рослини), засохлий (т.с.), мертвяк, мрець, неживий, покійнийгпокійник, померлий, холодний (Ми до нього—а він уже холодний) Фразеологічні синоніми: переносні... Словник синонімів Вусика
  5. мертвий — [мертвией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. мертвий — МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. – Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (І. Словник української мови у 20 томах
  7. мертвий — Мертвого з церкви не вертають. Він належить до іншого світа, туди йому й дорога. Мертвого за свідка не кличуть. Фізично не можлива річ. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. мертвий — А, -е. 1. Дуже п'яний. 2. Дуже стомлений. Приходиш додому мертвий з єдиним бажанням — завалитись спати. 3. Людина, що спить. Коли він мертвий, його краще не чіпати. ◇ Мертві бджоли не гудуть — до всіх значень. Словник сучасного українського сленгу
  9. мертвий — гробова́ (моги́льна, ме́ртва) мо́вча́нка. Відсутність звуків людської мови; абсолютна тиша. Кілька хвиль стояла в залі гробова мовчанка (І. Франко); — Восьма камера зустрічає нас (в’язнів) могильною мовчанкою. Вона порожня (Ю. Фразеологічний словник української мови
  10. мертвий — БЕЗЛЮ́ДНИЙ (про місцевість, населений пункт, вулицю і т. ін. — такий, де не видно або дуже мало чи зовсім немає в даний момент людей), НЕЛЮ́ДНИЙ рідше, ПУСТЕ́ЛЬНИЙ підсил., ПУСТИ́ННИЙ підсил., ПУСТОПОРО́ЖНІЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  11. мертвий — Ме́ртвий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. мертвий — МЕ́РТВИЙ, а, е. 1. Такий, у якому припинилося життя; померлий; протилежне живий. — Я влітаю в хату, дивлюсь, а моя мати лежить на лаві мертва (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  13. мертвий — Мертвий, -а, -е 1) Мертвый. Ні живий, ні мертвий. Ном. № 4394. 2) Употребляющійся при похоронахъ? траурный? Понесли: поперед усього хрест святий з корогвами, далі криша з мар сукном мертвим покрита. Кв. І. 114. 3) мертва кропива. раст. Lamium album. ЗЮЗО. Словник української мови Грінченка