1. Словник української мови в 11 томах

милозвучно

МИЛОЗВУ́ЧНО. Присл. до милозву́чний.

Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно, потужно, свіжо. Уперше в цьому році загримів грім (Гончар, III, 1959, 394);

На танцювальній площадці милозвучно зазвучав духовий оркестр, — там починалися танці (Добр., Тече річка.., 1961, 285).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. милозвучно — милозву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. милозвучно — Присл. до милозвучний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. милозвучно — МИЛОЗВУ́ЧНО. Присл. до милозву́чний. Раптом над самою головою небо заграло. Милозвучно, потужно, свіжо. Уперше в цьому році загримів грім (О. Гончар); На танцювальній площадці милозвучно зазвучав духовий оркестр, – там починалися танці (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах