1. Словник української мови в 11 томах

мимовіль

МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі.

Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (Гончар, II, 1959, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мимовіль — мимові́ль прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. мимовіль — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  3. мимовіль — присл., рідко. Те саме, що мимоволі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мимовіль — МИМОВІ́ЛЬ, присл., рідко. Те саме, що мимово́лі. Вутанька з її зіркістю, бистроокістю мимовіль все тут запримічала. Коні засідлані, мокрі. Три тачанки з кулеметами попід хатою (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  5. мимовіль — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови