1. Словник української мови в 11 томах

мирнота

МИРНО́ТА, и, ж., діал. Злагода, спокій.

У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (Н.-Лев., II, 1956, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирнота — -и, ж., діал. Злагода, спокій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мирнота — МИРНО́ТА, и, ж., діал. Злагода, спокій. У Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах