1. Словник української мови в 11 томах

мирність

МИ́РНІСТЬ, ності, ж., діал. Злагода, спокій.

Вогонь в печі лежав втомившись, тихо дрімаючи жаром, страви спочивали на сіні, різдвяна мирність спливала з темних кутків (Коцюб., II, 1955, 335);

— Я ще затямила його першу небіжку. Жили, як той казав, у мирності і в радості (Март., Тв., 1954, 62).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мирність — ми́рність іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. мирність — -ності, ж., діал. Злагода, спокій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мирність — МИ́РНІСТЬ, ності, ж., діал. Злагода, спокій. Вогонь в печі лежав втомившись, тихо дрімаючи жаром, страви спочивали на сіні, різдвяна мирність спливала з темних кутків (М. Коцюбинський); – Я ще затямила його першу небіжку. Жили, як той казав, у мирності і в радості (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. мирність — Ми́рність, -ности ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Kolb. І. 131. Люде, що уміють з собою в мирності жити. Шух. І. 189. Словник української мови Грінченка