мирність
МИ́РНІСТЬ, ності, ж., діал.
Злагода, спокій.
Вогонь в печі лежав втомившись, тихо дрімаючи жаром, страви спочивали на сіні, різдвяна мирність спливала з темних кутків (М. Коцюбинський);
– Я ще затямила його першу небіжку. Жили, як той казав, у мирності і в радості (Л. Мартович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мирність — ми́рність іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- мирність — -ності, ж., діал. Злагода, спокій. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мирність — МИ́РНІСТЬ, ності, ж., діал. Злагода, спокій. Вогонь в печі лежав втомившись, тихо дрімаючи жаром, страви спочивали на сіні, різдвяна мирність спливала з темних кутків (Коцюб., II, 1955, 335); — Я ще затямила його першу небіжку. Жили, як той казав, у мирності і в радості (Март., Тв., 1954, 62). Словник української мови в 11 томах
- мирність — Ми́рність, -ности ж. Миръ, спокойствіе. Щоби-сте сі свята відпровадили і других дочекали в мирності, радості і веселості. Kolb. І. 131. Люде, що уміють з собою в мирності жити. Шух. І. 189. Словник української мови Грінченка