1. Словник української мови в 11 томах

многомовний

МНОГОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатомо́вний 1.

В ногу йде сім’я народів многомовна — росіянин, українець і вірмен (Тич., І, 1957, 275);

Ці дні принесуть нам ще одну велику радість — радість єднання з нашими товаришами по мистецтву, що працюють у многомовній радянській літературі (Літ. газ., 6-У 1939, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. многомовний — -а, -е, рідко. Те саме, що багатомовний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. многомовний — МНОГОМО́ВНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатомо́вний 1. Словник української мови у 20 томах
  3. многомовний — Многомо́вний, -а, -е Многорѣчивый. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полом'ям. МВ. (О. 1861. І. 71). Словник української мови Грінченка