1. Словник української мови в 11 томах

многонадійний

МНОГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатонаді́йний.

Перспективи ставлять мені многонадійні, тільки що маю ще з півроку носити кайдани (Л. Укр., V, 1956, 263);

Нехай заграють, заіскряться по всіх просторах України — ці юні многонадійні таланти (Тич., III, 1957, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. многонадійний — Многонаді́йний, ірон. Поважний, солідний. Особливо улюблений був вуйко Базиль у многонадійних поповичів, котрі й охрестили єго крамницю православною (Галіп, 41). Українська літературна мова на Буковині
  2. многонадійний — -а, -е, рідко. Те саме, що багатонадійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. многонадійний — МНОГОНАДІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що багатонаді́йний. Перспективи ставлять мені многонадійні, тільки що маю ще з півроку носити кайдани (Леся Українка); Нехай заграють, заіскряться по всіх просторах України – ці юні многонадійні таланти (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах