1. Словник української мови в 11 томах

мовчазність

МОВЧА́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мовчазни́й 1.

Кревний плач її пройшов, та німа мовчазність.. найшла на неї (Мирний, III, 1954, 359);

В камері тиша. З глумливою мовчазністю поглядають у наш бік, похмуро перезиркуються "хазяї" (Збан., Єдина, 1959, 157);

Далекі світи і планети пролітали над Лісниками в урочистій мовчазності по сво’їх орбітах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 86).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мовчазність — мовча́зність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мовчазність — -ності, ж. Абстр. ім. до мовчазний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мовчазність — МОВЧА́ЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до мовчазни́й 1. Кревний плач її пройшов, та німа мовчазність .. найшла на неї (Панас Мирний); В камері тиша. З глумливою мовчазністю поглядають у наш бік, похмуро перезиркуються “хазяї” (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. мовчазність — Мовча́зність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. мовчазність — Мовчазність, -ности ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160. Словник української мови Грінченка