можний

МО́ЖНИЙ, а, е, заст.

1. Могутній (у 1 знач.), сильний.

[Василь:] Скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних, на можних та безмежних (Мирний, V, 1955, 98);

Він височіє, володар віків. На здибленім над прірвою коні. Простерши горду руку над Невою, — Він, Мідний Вершник, можний цар Петро (Рильський, Орл. сім’я, 1955, 50).

2. Заможний.

Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними? (Кобр., Вибр., 1954, 37);

Кажуть, що так бог звелів, щоб на землі були можні і злидарі (Коч., Зол. грамота, 1960, 14).

3. діал. Можливий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. можний — мо́жний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. можний — Мо́жний. Впливовий, могутній. Коли ті пани бачать в тім свою гордість, то не завидую їх теперішному можному становиску (Б., 1895, 10, 2); За те московска читальня лає можних опікунів, даровані газети й книжки й розпаношилась в громадскій школі (Б. Українська літературна мова на Буковині
  3. можний — Могутній, с. всеможний, всемогутній; (маєтний) заможний; Д. можливий. Словник синонімів Караванського
  4. можний — див. багатий Словник синонімів Вусика
  5. можний — -а, -е, заст. 1》 Могутній (у 1 знач.), сильний. 2》 Заможний. 3》 діал. Можливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. можний — МО́ЖНИЙ, а, е, заст. 1. Могутній (у 1 знач.), сильний. [Василь:] Скасуйте ті установи, що поділили людей на багатих та бідних, на можних та безможних (Панас Мирний); Він височіє, володар віків. На здибленім над прірвою коні. Словник української мови у 20 томах
  7. можний — Могутній, славний, славетний, спроможний, можновладний Словник застарілих та маловживаних слів
  8. можний — БАГА́ТИЙ (який володіє великими матеріальними цінностями), МАЄ́ТНИЙ рідше, ІМУ́ЩИЙ книжн., заст., МО́ЖНИЙ заст., СИ́ТИЙ перев. мн., зневажл.; ГРОШОВИ́ТИЙ (який має значні грошові нагромадження). — Може, й з нами не схоче знатись (князь), бо дуже багатий. Словник синонімів української мови
  9. можний — Мо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. можний — Можний, -а, -е 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно. Словник української мови Грінченка