1. Словник української мови в 11 томах

можна

МО́ЖНА, присудк. сл.

1. Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо.

Де можна лантух, там торби не треба (Номис, 1864, № 1370);

Провалилася їхня тачанка на мосту.. Дядьки рятують, що можна, лементують у відчаї (Гончар, II, 1959, 263);

Якби не жовте листя в садках, то можна було б подумать, що надворі не бабине літо (Н.-Лев., II, 1956, 183);

— Двох котів у мішок саджати не можна — покусаються (Тют., Вир, 1964, 13).

2. Дозволяється, дозволено.

Що можна лялі, того не можна мамі! (Мирний, І, 1949, 230);

Постукав до кімнати.. Двоє голосів — жіночий і чоловічий відповіли разом: "Можна" (Ю. Янов., II, 1958, 38).

Мо́жна ска́зати див. сказа́ти;

Як мо́жна — уживається у поєднанні з прислівником вищого ступеня для посилення і означає: по можливості.

Турн, бачивши Троян роботу, Як рать Рутульськую трощать, .. Велів везти зо всіх олійниць, Де тілько єсть,.. Як можна швидше тарани (Котл., І, 1952, 234);

Їм так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (Н.-Лев., II, 1956, 218);

Як [же] мо́жна — уживається при вираженні негативного ставлення до чого-небудь, осуду чогось.

— Чому ж ти мені зараз сього не прописала? — Що се ви, бабуню? Як можна?.. Зараз дознаються… (Вовчок, І, 1955, 104);

[Олімпіада Іванівна:] Ах, Любочка! Нарешті [приїхала]! Ну, як же можна?! (Л. Укр., II, 1951, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. можна — мо́жна присудкове слово незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. можна — МОЖНА – МОЖЛИВО Можна, присудк. сл. 1. Є умови, можливості для здійснення чогось. – Ой, не можна ждати, не можна (І.Нечуй-Левицький); – Хочеш, покажу, що гвіздки ці можна забивати з зав’язаними очима? (О.Гончар); – Ну, тепер можна й на танці (Є.Гуцало). Літературне слововживання
  3. можна — пр., вільно, дозволено, не заборонено; можливо; жм. мож. Словник синонімів Караванського
  4. можна — присудк. сл. 1》 Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. 2》 Дозволяється, дозволено. Як можна — уживається в поєднанні з прислівником вищого ступеня для посилення та означає: по можливості. Як [же] можна! — уживається для вираження негативного ставлення до чого-небудь, осуду чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. можна — МО́ЖНА, пред. 1. Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. Де можна лантух, там торби не треба (Номис); Провалилася їхня тачанка на мосту .. Дядьки рятують, що можна, лементують у відчаї (О. Словник української мови у 20 томах
  6. можна — в рот не ві́зьмеш чого. Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу). не мо́жна взя́ти до ро́та. Фразеологічний словник української мови
  7. можна — МО́ЖНА (не заборонено), ДОЗВО́ЛЕНО, ВІ́ЛЬНО. — То вже й словом не можна перекинутися з чоловіком? — невинно знизав плечима Роман (М. Стельмах); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (А. Гончар); Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
  8. можна — Мо́жна, присл.; не мо́жна Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. можна — Можна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Є сало, та не можна достати: високо висить. Ном. № 4729. Словник української мови Грінченка