можна

мо́жна

присудкове слово

незмінювана словникова одиниця

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. можна — МОЖНА – МОЖЛИВО Можна, присудк. сл. 1. Є умови, можливості для здійснення чогось. – Ой, не можна ждати, не можна (І.Нечуй-Левицький); – Хочеш, покажу, що гвіздки ці можна забивати з зав’язаними очима? (О.Гончар); – Ну, тепер можна й на танці (Є.Гуцало). Літературне слововживання
  2. можна — пр., вільно, дозволено, не заборонено; можливо; жм. мож. Словник синонімів Караванського
  3. можна — присудк. сл. 1》 Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. 2》 Дозволяється, дозволено. Як можна — уживається в поєднанні з прислівником вищого ступеня для посилення та означає: по можливості. Як [же] можна! — уживається для вираження негативного ставлення до чого-небудь, осуду чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. можна — МО́ЖНА, пред. 1. Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. Де можна лантух, там торби не треба (Номис); Провалилася їхня тачанка на мосту .. Дядьки рятують, що можна, лементують у відчаї (О. Словник української мови у 20 томах
  5. можна — в рот не ві́зьмеш чого. Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу). не мо́жна взя́ти до ро́та. Фразеологічний словник української мови
  6. можна — МО́ЖНА (не заборонено), ДОЗВО́ЛЕНО, ВІ́ЛЬНО. — То вже й словом не можна перекинутися з чоловіком? — невинно знизав плечима Роман (М. Стельмах); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (А. Гончар); Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок). Словник синонімів української мови
  7. можна — Мо́жна, присл.; не мо́жна Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. можна — МО́ЖНА, присудк. сл. 1. Є умови, можливості для здійснення чого-небудь; можливо. Де можна лантух, там торби не треба (Номис, 1864, № 1370); Провалилася їхня тачанка на мосту.. Словник української мови в 11 томах
  9. можна — Можна нар. Можно, возможно. Де можна лантух, там торби не треба. Ном. № 1370. Є сало, та не можна достати: високо висить. Ном. № 4729. Словник української мови Грінченка