1. Словник української мови в 11 томах

молодецьки

МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл. Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю.

Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам, (Кач., Вибр., 1953, 119).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молодецьки — молоде́цьки прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. молодецьки — присл. Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. молодецьки — МОЛОДЕ́ЦЬКИ, присл. Як належить, як властиво молодцеві (у 2 знач.), молодцям; з нестримною сміливістю. Богун, помітивши Немиру, молодецьки свиснув. Заграв конем, піддав духу козакам (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах