1. Словник української мови в 11 томах

молот

МО́ЛОТ, а, ч.

1. Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін.

Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Коцюб., II, 1955, 124);

І прийде час, коли ми без тривоги перекуєм на молоти мечі (Сос., Солов. далі, 1957, 67);

*У порівн. Дошкульні слова молотами відлунюють в голові (Стельмах, Хліб.., 1959, 55).

∆ Серп і мо́лот — державна емблема Радянського Союзу, що зображується на гербі і державних прапорах; уособлює непорушний союз робітників і селян та їхню творчу працю.

Шелестять на виднокрузі прапорів червоні крила, а на них промінням грають серп і молот (Гур., Друзі.., 1959, 10);

Селянський серп і молот робітничий Словами промовляють у світи: Єднайтеся! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 93).

2. Машина ударної дії для обробки металевих заготовок і матеріалів способом тиску.

Переведення штампування з пароповітряних штампувальних молотів на механічні кувальні преси.. скорочує наступну обробку в 2 — 3 рази (Ком. Укр., З, 1960, 31);

В кузні молот не простий, В кузні молот — паровий… (Бойко, Ростіть.., 1959, 55).

3. Спортивний снаряд для кидання, що складається з металевого ядра з тросом.

Обертаючи 7-кілограмовий молот, спортсмен утримує на тонкому сталевому тросі 300 кілограмів (Наука.., 7, 1967, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молот — мо́лот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. молот — див. молоток Словник синонімів Вусика
  3. молот — [молот] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. молот — -а, ч. 1》 Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. 2》 Машина ударної дії для обробки металевих заготовок і матеріалів способом тиску. 3》 Спортивний снаряд для кидання, що складається з металевого ядра з тросом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молот — МО́ЛОТ, а, ч. 1. Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. молот — Не молот кує залізо, а коваль. Підкреслюється першенство майстра, а не знаряддя. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. молот — Бурякова мас після видавлювання цукрового соку; гуща з пива Словник застарілих та маловживаних слів
  8. МОЛОТ — • "МОЛОТ" - худож.-публіцист. збірник. Вид. 1878 у Львові І. Франком та М. Павликом як продовження конфіскованого австр. Цензурою журн. "Громадський друг". Містить статтю про зубожіння галиц. селян "Лихва на Буковині" О. Терлецького, сатир. Українська літературна енциклопедія
  9. молот — Спортивний снаряд для легкоатлетичних змагань — метання молота; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  10. молот — ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Словник синонімів української мови
  11. молот — Мо́лот, -та; -лоти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. молот — Мо́лот, -та м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. Макс. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. Камен. Словник української мови Грінченка