1. Словник синонімів української мови

молот

ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Кучер); В келиху залишилися оденки; З паном хтось інший варив пиво, та й молоту одцурався (М. Номис). — Пор. 1. о́сад.

МОЛОТО́К (ручне знаряддя ударної дії — металевий або дерев'яний брусок, насаджений під прямим кутом на держак), ОБУ́ШО́К розм., КЛЕПА́Ч діал., КЛЕВЕ́ЦЬ діал.; МО́ЛОТ, ОБУ́Х, БАЛДА́ розм., ВЕРШЛЯ́Г заст. (великих розмірів); ДО́ВБНЯ, ДОВБЕ́ШКА, БА́БА, ТО́ЛОК діал. (великих розмірів, перев. для трамбування). Давид дивився, як молоток та молот місили червоний шмат заліза (А. Головко); Дід постукував обушком, спритно вганяючи в підошву цвяшок (З. Тулуб); Хоче він бачити, хто ото співає. Взяв долото, клепач і пролупує стіну (казка); (Д. Жуан:) А ти що думаєш? (Сганарель:) Що я видав вас ковадлом і клевцем, а ще ніколи не бачив ковалем (Леся Українка); Шарпнув лис -. ще гірше стало. Переляканий глядить, Аж з обухом величезним З хати чоловік біжить (І. Франко); (Ганджа:) Хе-хе, була колись така техніка. Один свердло держить, другий балдою його забиває (Ю. Мокрієв); Вершляг хоч склянку розбиває, та штуку з криці вигинає (Є. Гребінка); Тимко Степура зробив гарну довбню — замашну, зручну (О. Донченко); Він, в котрий уже раз, перестругував глину, раніш розмочену й збиту дерев'яною довбешкою, щоб роздрібнити грудки (О. Ільченко); Тягнуть оце залізну бабу, щоб убивать палі (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. молот — мо́лот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. молот — див. молоток Словник синонімів Вусика
  3. молот — [молот] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. молот — -а, ч. 1》 Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. 2》 Машина ударної дії для обробки металевих заготовок і матеріалів способом тиску. 3》 Спортивний снаряд для кидання, що складається з металевого ядра з тросом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. молот — МО́ЛОТ, а, ч. 1. Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (М. Словник української мови у 20 томах
  6. молот — Не молот кує залізо, а коваль. Підкреслюється першенство майстра, а не знаряддя. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. молот — Бурякова мас після видавлювання цукрового соку; гуща з пива Словник застарілих та маловживаних слів
  8. МОЛОТ — • "МОЛОТ" - худож.-публіцист. збірник. Вид. 1878 у Львові І. Франком та М. Павликом як продовження конфіскованого австр. Цензурою журн. "Громадський друг". Містить статтю про зубожіння галиц. селян "Лихва на Буковині" О. Терлецького, сатир. Українська літературна енциклопедія
  9. молот — Спортивний снаряд для легкоатлетичних змагань — метання молота; переможець визначається за найкращим результатом із 6 спроб. Універсальний словник-енциклопедія
  10. молот — Мо́лот, -та; -лоти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. молот — МО́ЛОТ, а, ч. 1. Великого розміру молоток для подрібнення каменю, для кування заліза, забивання чого-небудь і т. ін. Блищала мідна посуда.., і тремтіли під молотом майстра нові мідниці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  12. молот — Мо́лот, -та м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. Макс. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. Камен. Словник української мови Грінченка