молочко
МОЛОЧКО́, а́, с.
1. Пестл. до молоко́,
[1-а молодиця (до дітей):] Ондечки й хата наша.. Прийдем додому, здоїмо коровку, дам вам молочка (Крон., І, 1958, 483);
— На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із’їж (Горд., II, 1959, 24).
2. Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл.
Маточна личинка [бджоли] весь час одержує від годувальниць те гостре, з кислуватим присмаком молочко, яким у перші три дні життя живляться всі без винятку личинки (Бджоли, 1955, 40).
3. Чоловіче сім’я в риб.
У риб з цілком зрілими статевими продуктами при легкому натискуванні на черевце.. виділяється ікра чи молочко (Навч.-досл. робота.., 1956, 38);
Ікру і молочко використовують для паштетів і форшмаку (Технол. пригот. їжі, 1957, 40).
4. Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся.
Остап перший примітив: вже молочко є, жито почне красуватися (Горд., II, 1959, 322);
Не затверділо ще зерно, ледве молочко затужавіло, воском взялося, але їсти вже можна (Цюпа, Три явори, 1958, 61).
Значення в інших словниках
- молочко — молочко́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- молочко — див. молоко Словник синонімів Вусика
- молочко — -а, с. 1》 Пестл. до молоко. 2》 Особливий вид корму личинок бджіл, який є продуктом виділення залоз робочих бджіл. 3》 Чоловіче сім'я в риб. 4》 Речовина, якою наливається зерно злакових під час достигання колосся. Великий тлумачний словник сучасної мови
- молочко — МОЛОЧКО́, а́, с. 1. Пестл. до молоко́. [1-а молодиця (до дітей):] Ондечки й хата наша .. Прийдем додому, здоїмо коровку, дам вам молочка (М. Кропивницький); – На тобі перепічку гаряченьку, з молочком із'їж (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
- молочко — А, с. Сперма. Він тільки голу бабу побачить, вже молочко тече. Словник сучасного українського сленгу
- молочко — Молочко́, -ка́ с. 1) ум. отъ молоко. 2) Женское сѣмя пчелъ. У п'ятку матка кладе молочко, а поверх його трутні кладуть назілки. Лебед. у. 3) Мужское сѣмя рыбъ. 4) раст. Lactuca scariola L. 5) — котяче. раст. = молоко песяче. Вх. Пч. І. 10. Словник української мови Грінченка