моноцукри
МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри — органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів.
Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (Добрива.., 1956, 13).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- моноцукри — моноцу́кри множинний іменник Орфографічний словник української мови
- моноцукри — -ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- моноцукри — МОНОЦУ́КРИ, ів, мн. Прості цукри – органічні речовини, що містяться в тваринних і рослинних організмах у вільному стані або в складі поліцукрів. Глюкозу й фруктозу називають моноцукрами, або простими цукрами (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах